Супермен \ Superman (1941-43, реж. Дейв Фляйшер та інші): перша супергеройська журналістика...

 Статистика не офіційна, але якщо прикинуть на око: 2 з 3х супергероїв – журналісти, або мають когось з наближених – журналістів. Феномен цей колись розпишу детальніше, а зараз – про фільм (а точніше – серіал, мультсеріал =) з якого все почалося: «Superman» 1941-43х років, що 9ть з 17ти серій зняли геніальні брати Фляйшери (Fleischer brothers), а до інших 8ми – не мають відношення, від чого мають бути щасливими, адже могли б зганьбити свою репутацію. Справа в тім, що друга половина серіалу – пропагандистська: антияпонська і антифашистка, що зрозуміло (40ві роки), але не дуже приємно.

Власне, якщо детальніше про журналістську складову в ньому. Головний герой – Супермен, який приховує своє справжнє єство за маскою не надто сміливого журналіста Кларка Кента (Clark Kent). Його ж напарниця – Лоіс Лейн (Lois Lane), навпаки, постійно потрапляє у самий епіцентр катастроф і регулярно б помирала, якби Супермен її не рятував наприкінці кожної серії.

Майже кожен мультфільм першої половини серіалу – починається в редакції, репортери отримують завдання, стають свідками подій з вікон редакції, чують щось по радіо, чи отримують радіограми, або ж до них приходять самі маніяки. Вже у першій серії – в редакцію пише схиблений учений, мовляв, знищить все і Лоіс летить на літакові (!) розслідувать справу.

Інший раз в «Electric Earthquake», приходить чоловік і відбувається наступна розмова: «Я заявляю, що Мангеттен належить моїм людям» – «Можливо, і що ви від нас хочете?» – «Ви газета, от і надрукуйте правду! Або острів буде негайно знищений!»… яку правду так і не пояснюється (що він власник міста?), але Лоіс знову потрапляє в лапи цього маніяка і Супермен знову рятує і її, і Мангеттен.

Власне, увесь серіал Лоіс намагаються спустити в гарячий метал, втопити, підірвать, застрелить, спалить на ритуальному вогнищі, розірвать на шматки, перетворить у статую і багато-багато іншого. Проте реальні ушкодження на ній помітно лише в «Mummy Strikes» – в кінці серії, після боротьби з муміями, у неї перебинтовані обидві руки і Кларк пише першу і єдину свою статтю у всьому серіалові.

Ця серія цікава і двома іншими моментами. Перший – у фільмові присутня несправедливо засуджена за убивства дівчина, і Кент, в принципі, є її рятівником – оскільки все, що сталося в музеї наслідок дзвінка: «У мене є дещо, що може її виправдать». І тут же стає зрозумілим – чому Кларк, а не Лоіс пише цю статтю – адже, не пристало жінці рятувать жінку =). (до речі, деякі серії виглядають як серйозний газетярський нуар =).

Другий момент – конкуренція. Коли Кларку дзвонять, він вдає, що це його лікар і поспішає в музей, а Лоіс, відповідно, не вірить і – за ним. До цього, у серії «Volcano», конкуренція набувала ще цікавішого формату: Лоіс викрала пропуск на закриту територію, Кенту довелося йти робити його заново (але він цього не встиг, бо Суперменом рятував Лоіс =). Єдине, що дивно – так це те, що подібна конкуренція – в рамках одного видання.

В серії ж «Вулкан» репортерам довелося полетіти у перше виправдане відрядження. Далі, коли серіал вступив у свою пропагандистську фазу – подорожей стало більше, але вони повідомлялися де-факто, без жодної аргументації. То репортери в японців у полоні, то вони десь посеред Африки.

Декілька разів Лоіс бере безпосередню участь у реальності – рятує дитину, намагається розбити панель ракети, аби злочинці не змогли втекти, керує магнітним телескопом, аби відвести від Землі комету і тому подібне. Цікаво, що Кларк, у такому випадку, постійно приймає безпосередню участь в реальності, проте саме через це він не такий успішний журналіст =)… з іншого боку – про нього постійно пишуть ЗМІ, а Лоіс лише раз потрапляє в руки репортерів, як героїня – коли повертається з японського полону.

З журналістського арсеналу ще: періодичне фотографування Лоіс і в «Destruction Inc.» – метод маски. Кларк влаштовується охоронцем на складі боєприпасів, а Лоіс – фарбувальницею цифр на ракетах =)… (хоча з нею не зовсім зрозуміло, чи приховала вона свою професійну приналежність).

Ну і на останок: «Underground World» – серія починається з того, що в редакцію приходить чоловік і повідомляє, що має якусь карту і, якщо газета проспонсорує експедицію, він візьме з собою Лоіс і Кларка і газета матиме ексклюзивні права на репортаж. Так і стається, і Лоіс пише статтю про дивних істот з крилами і головами орлів. А редактор: «Хороший репортаж, – підпалює її рукопис. – Але в це ніхто не повірить!» – і це після Супермена на перших шпальтах?).

Власне, увесь серіал цікавий своєю сенсаційністю: «Шукаєте сенсацію? Будь-ласка! Я покажу вам найстрашнішу катастрофу в світі!» – звучить вже у першій серії. А далі, якщо проаналізувати передовиці, які регулярно показують протягом мультфільму (в основному, в кінцях серій) – то такі перші шпальти – це абсолют сенсаційності =). А як Лоіс кажуть, що вона написала прекрасну статтю: «Дякую, але я зобов’язана нею Суперменові» =).
 

написано для тематичного блогу "Журналістика в кіно"